- спуст
- ч.1) род. -у, заст. Міра ємності: три відра (горілки).2) род. -а, розм. Те саме, що струг.3) род. -у, заст. Пристрій для відведення води. || Заставка (у млині).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спуст
Смотреть что такое "спуст" в других словарях:
спуст — 1 іменник чоловічого роду міра ємності; пристрій для відведення води арх. спуст 2 іменник чоловічого роду струг розм … Орфографічний словник української мови
спустіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спустілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спустіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спустілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спустіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що спустошений 2) … Український тлумачний словник
спустіння — я, с. Дія за знач. спустіти … Український тлумачний словник
спустіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати пустим, порожнім; спорожніти. 2) Стати безлюдним або малолюдним, звільнитися від чиєї небудь присутності; збезлюдніти. || безос. 3) перен. Стати менш змістовним, цікавим. || Відчути себе нездатним до повнокровного,… … Український тлумачний словник
спуст — спусту, ч. Рс. 1. Спуск, сплав, спускання річкою дерев. 2. Курок в рушниці. 3. Вирізування дерев на горі і спускання їх вниз … Словник лемківскої говірки
спуст — довгий рубанок … Лемківський Словничок
спустить — спуст ить, спущ у, сп устит … Русский орфографический словарь
